I. ДОГОРЯ́ТИ, РЯ́Ю, ЄШ,

I. Догоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. догорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Догорать, догорѣть. Дещо. 60. Сосонка горить, дівчина говорить; сосна догоряє, дівчина вмірає. Чуб. V. 394. II. Догоряти См. Догаряти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 408.

Грінченко. Словник української мови 

I. ДОКУПА́ТИ →← I. ДОГО́НИТИ, НЮ, НИШ,

T: 0.108004775 M: 3 D: 3