I. ДОКУПА́ТИ

I. Докупа́ти См. Докупувати. II. Докупа́ти, па́ю, єш, сов. в. докупи́ти, плю́, лиш, гл. Докупать, докупить, прикупить. Трохи не стане деревні на хату, треба докупити. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 415.

Грінченко. Словник української мови 

I. ДО́МА, МИ, →← I. ДОГОРЯ́ТИ, РЯ́Ю, ЄШ,

T: 0.093335637 M: 3 D: 3