I. ДОТИКА́ТИ, КА́Ю, ЄШ,

I. Дотика́ти, ка́ю, єш, сов. в. доткну́ти, кну́, неш, гл. 1) Дотрагиваться, дотронуться, прикасаться, прикоснуться. 2) Колоть, уколоть, уязвлять, уязвить словами. II. Дотика́ти, ка́ю, єш, сов. в. доткати, тчу́, че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 433.

Грінченко. Словник української мови 

I. ДОТИКА́ТИСЯ, КА́ЮСЯ, ЄШСЯ, →← I. ДОСПІВА́ТИ

T: 0.095895588 M: 3 D: 3