́ I Є А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
I. ДРУК, КУ,
I. Друк, ку, м. Печать, печатаніе. Подали до друку у «Основу». К. (О. 1862. III. 30). Писав, щоб я слав йому до друку. А що тепер не перейшло через редакцію до друку, мусить зоставатись до иншого часу. Передм. до Кобзаря Шевч. вид. Кожанчикова, стр. 1. II. Друк, ка, дручо́к, чка́, м. = Дрюк, дрючок. Бив, бив, та ще й друк кинув. Ном. № 4023. Вирубав дручка та й подає чортові в яму, щоб його…. витягти. Рудч. I. 57. Ум. Дручяга. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 449.

Грінченко. Словарь української мови  2018

← I. ДОТЯГА́ТИСЯ, ГА́ЮСЯ, ЄШСЯ,I. ЖА́ДЕН, ДНА, Е →

T: 0.356777258 M: 5 D: 3