I. ЖА́ТИ, ЖНУ, ЖНЕШ,

I. Жа́ти, жну, жнеш, гл. Жать. Пора, мати, жито жати, — колос похилився. Мет. 21. Жало два женці. Ном., стр. 298, № 256. Жа́ти на оди́н сніп. Жить въ согласіи. Забудь свою кривду і сим робом нахилиш свою сем’ю до одного діла, до одних думок і будете всі жати на один сніп. Г. Барв. 343. II. Жат́и, жму, жмеш, гл. Жать, сжимать. Як є, так жму, а нема, так жду. Ном. № 13744. Снопочок нажала, к серденьку прижала. Жми, жми, моє серденько. Чуб. III. 250. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 475.

Грінченко. Словник української мови 

I. ЖА́ТИСЯ, ЖНУ́СЯ, ЖНЕ́ШСЯ, →← I. ЖАЛЬ, ЛЮ,

T: 0.098852684 M: 3 D: 3