I. ЗА́БІЧ, БОЧІ,

I. За́біч, бочі, ж. 1) Укромное мѣсто. у за́біч. Въ сторону, въ сторонѣ. 2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ. Вас. 206. II. За́біч нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч. Новомоск. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 6.

Грінченко. Словник української мови 

I. ЗАВАЖА́ТИ, ЖА́Ю, ЄШ, →← I. ЗІЛЬНИ́К, КА,

T: 0.072301544 M: 3 D: 3