I. ЗНАЧИТИ, ЧУ, ЧИШ,

I. Значити, чу, чиш, гл. Значить, означать. Що значить, що ти лучче за мене вдариш? Рудч. Ск. І. 50. II. Значити, чу́, чиш, гл. 1) Мѣтить, намѣтить, дѣлать на чемъ-либо мѣтки, знаки. Уже я й значив шапку, так все таки крадуть. Лебед. у. Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити. ЗОЮР. Н. 87. 2) Показывать признаки беременности (о животныхъ). Ся корова вже значить. Замѣтно, что эта корова стельная, скоро отелится. Аф. 458. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 171.

Грінченко. Словарь української мови 

I. КІНВА, ВИ, →← I. ЗМІНЯТИСЯ, НЯ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

T: 0.086879385 M: 3 D: 3