Грінченко. Словник української мови

I. НА́ВИДІТИ, ДЖУ, ДИШ,

I. На́видіти, джу, диш, гл. Любить. Він навидить цю дівчину. Борз. у. Вони мого дуже навиділи зроду. Федьк. II. Нави́діти, джу, диш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. А в печі пироги кипіли, а його очі навиділи. Чуб. III. 425. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 469.
Ещё