Грінченко. Словник української мови

I. ДОКУПА́ТИ

I. Докупа́ти См. Докупувати. II. Докупа́ти, па́ю, єш, сов. в. докупи́ти, плю́, лиш, гл. Докупать, докупить, прикупить. Трохи не стане деревні на хату, треба докупити. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 415.
Ещё