Грінченко. Словник української мови

I. ДОТЯГА́ТИСЯ, ГА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

I. Дотяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. дотягти́ся, гну́ся, нешся, гл. Дотягиваться, дотянуться, дотаскиваться, дотащиться. II. Дотяга́тися, га́юся, єшся, гл. 1) Дотягаться, тянуть, тащить до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Тягав на собі важке та й дотягався, що тепер лежить. Харьк. у. Він усе їх (гроші з гамана) тягав і дотягався, шо коло їх і вмер. Грин. I. 88. 2) Дотаскаться. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 435.
Ещё